Щелков Володимир Петрович 1892-1893

133

Виходець із купецької родини. Засновник однієї з перших нотаріальних контор. У період його роботи діяльність міської думи ускладнили сильну повінь, епідемію тифу та проблеми у відносинах з губернською владою. Відповідно до нового містового положення повноваження органів місцевого самоврядування Харкова були достроково припинені у 1893 р.

В. П. Щелков народився 1835 р. у Харкові у відомій місцевій купецькій сім'ї. Вихованець 2-ї харківської гімназії. Закінчив Харківський університет зі ступенем кандидата природничих наук. З 1857 р. працював помічником бібліотекаря в університеті, а в 1860 р. вступив на службу з цивільного відомства як чиновник для особливих доручень, а потім асесора Харківської палати державних майнов.

1862 р. був призначений наглядачем акцизного збору Харківського акцизного управління. У 1868 р. залишив державну службу і одним з перших організував приватну нотаріальну контору в Харкові, яка понад два десятиліття мала бездоганну репутацію в ділових колах міста і губернії.

У 1883 р. В. П. Щелков уперше увійшов до складу Харківської міської думи. 1892 р. 46 голосами проти 21 його було обрано на посаду Харківського міського голови. У думи та управи цього скликання були проблеми у взаєминах з губернською адміністрацією, ускладнювали її діяльність та труднощі екстраординарного порядку: епідемія тифу, повінь внаслідок розливу річок Лопані та Харкова.

Прагнення структурі державної влади якнайшвидше запровадити дію Городове становище 1892 р. призвело до достроковому закінченню повноважень думи і У. П. Щелкова як міського голови. У новому складі міської думи його було обрано у квітні 1893 р. на посаду Харківського міського голови, що заступає місце. Подав у відставку з власної ініціативи у 1900 р. разом із міським головою І. Т. Голенищевим-Кутузовим.

З січня 1892 р. член правління Харківського товариства виправних притулків, 1893-96 р.р. член опікунських рад Харківської Маріїнської жіночої гімназії, Харківської жіночої прогімназії. 1895 р. був обраний почесним мировим суддею.

Помер 12 червня 1902 р. у своєму маєтку в Орловській губернії.

Був нагороджений орденами Святого Станіслава 2-го ступеня, Святого Володимира 4-го ступеня, Святої Анни 3-го ступеня, медаллю на згадку про імператора Олександра III.

У 1900 р. міське громадське управління Харкова пережило першу кризу керівництва. Міський голова І. Т. Голенищев-Кутузов подав у відставку. Разом з ним пішов зі своєї посади та його заступник В. П. Щелков.