ХАРКІВ був ДНОМ океану ТЕТІС

Тетіс (німецькомовна форма імені грецької богині моря Тефіди — грец. Τηθύς, Tethys) — древній океан, що існував в епоху мезозою між стародавніми континентами Гондвана і Лавразія. Реліктами цього океану є сучасні Середземне, Чорне та Каспійське моря

Систематичні знахідки скам'янілостей морських тварин від Альп та Карпат у Європі аж до Гімалаїв в Азії з давніх часів пояснювалися біблійною історією про Великий потоп. Розвиток геології дозволив датувати морські останки, що поставило таке пояснення під сумнів. У 1893 році австрійський геолог Едуард Зюсс у своїй роботі «Обличчя Землі» припустив існування на цьому місці древнього океану, який він назвав Тетіс на ім'я грецької богині Тефіди. Тим не менш, виходячи з теорії геосинкліналей аж до сімдесятих років XX століття, коли утвердилася теорія тектоніки плит, вважалося, що Тетіс був лише геосинкліналь, а не океан. Тому протягом тривалого часу Тетіс називався в географії «системою водойм», використовувалися також терміни Сарматське море або Понтійське море.