Шумілкін Володимир Андрійович 2002-2006

306
Шумілкін Володимир Андрійович 2002-2006

Особливу увагу приділяв соціальній політиці, розвитку інфраструктури міста, вимагав, щоб Харків став самостійним суб'єктом на міжнародній арені. Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» та загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Міський голова року».

Володимир Андрійович Шумілкін (12 травня 1959 року, село Малі Ічалки, Мордовська АРСР) — український політик, депутат Харківської обласної ради, член партії Єдиний центр, колишній міський голова Харкова у 2002—2006 роках. Автор 15 винаходів та більше сотні наукових праць, є членом-кореспондентом Академії прикладної радіоелектроніки. Нагороджений державним орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружений, двоє дітей.

Освіта та військова служба

Народився 1959 року в сім'ї колгоспників Ганни Юхимівни та Андрія Матвійовича Шумілкіних; перші роки життя пройшли у Мордовії. 1964 року родина переїхала до селища Золоте Поле Кіровського району Автономної Республіки Крим.

1976 року закінчив середню школу в Золотому Полі, 1981 року з золотою медаллю — Харківське вище військове командне училище імені Маршала Радянського Союзу Крилова Н. І. (ХВВКУ). Служив у тому ж училищі до 1990 року; в 1988 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. 1997 року закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. 25 лютого 1999 року у званні полковника звільнено у запас.

Політична кар'єра

1990 року був обраний до Дзержинської районної ради народних депутатів міста Харкова; з 18 травня 1990 року – голова Дзержинської районної ради, з 15 січня 1991 року – також і голова виконавчого комітету ради; обидві посади обіймав до 2000 року (поради І, ІІ та ІІІ скликань). У березні 2000 року призначений заступником голови Харківської обласної державної адміністрації. У вересні 2000 року обраний головою обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).

2002 року переміг на виборах міського голови Харкова. Очолював обласну федерацію легкої атлетики та обласне відділення Національного олімпійського комітету, став віце-президентом Асоціації міст та громад України, а також віце-президентом Міжнародної асоціації «Поріднені міста».

2006 року програв на виборах міського голови Михайлу Марковичу Добкіну. 26 березня 2006 року обраний депутатом до Харківської обласної ради. У червні 2008 року обрано головою Харківської обласної організації партії Єдиний центр; у липні 2008 року став головою секретаріату Єдиного Центру.

Нагороди

  • лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002)
  • орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2004)
  • лауреат IX загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Міський голова року» (2004)