Кушнарьов Євген Петрович 1990-1996

Перший демократично обраний мер Харкова. Вроджений лідер, активний реформатор, політик державного масштабу. Під його керівництвом на початку 90-х було розпочато процес формування демократичного міського самоврядування. Один із авторів закону «Про місцеве самоврядування». Очолював муніципальний рух, будучи президентом Асоціації міст України. Особливу увагу приділяв становленню нової ринкової економіки.

Євген Петрович Кушнарьов (укр. Євгеній Петрович Кушнарьов; 29 січня 1951, Харків — 17 січня 2007, Ізюм, Харківська область) — український державний, політичний та муніципальний діяч. Голова Харківської міської ради (1990—1998), голова Адміністрації Президента України (1996—1998), голова Харківської обласної державної адміністрації (2000—2004), голова Харківської обласної ради (2004—2005) та народний депутат Верховної Ради України І (1990— 1994) та V (2006-2007) скликань.

У жовтні 2000 року очолив Харківську облдержадміністрацію (ОДА). За час перебування Кушнарьова на цій посаді регіон досяг значних успіхів в економіці, зокрема у сільському господарстві, у розвитку інфраструктури та у соціальній політиці, також активно велося співробітництво області із зарубіжними країнами, було організовано святкування 350-річчя Харкова. Під час президентських виборів 2004 року та Помаранчевої революції підтримав кандидатуру чинного прем'єр-міністра Віктора Януковича. 26 листопада 2004 року очолила Харківська облрада, але через порушення процедури це призначення заперечувалося у суді. 28 листопада виступив на Сєвєродонецькому з'їзді, де сказав, що «від Харкова до Києва – 480 кілометрів, а до кордону з Росією – 40!». У грудні 2004 року створив партію "Нова демократія". 18 грудня склав повноваження голови Харківської ОДА, а наприкінці січня 2005 року усунуто з посади голови Харківської облради.

Влітку 2005 року стосовно Кушнарьова почалося кримінальне переслідування: за промовлену в Сєвєродонецьку промову його звинувачували в «зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України», також йому звинуватили у «перевищенні службових повноважень» за взяття кредиту на будівництво метро. У серпні того ж року його було затримано, але через кілька днів — звільнено. У листопаді 2005 року "Нова демократія" об'єдналася з Партією регіонів, і незабаром Кушнарьов став членом політради цієї партії. На парламентських виборах 2006 очолював передвиборчий штаб Партії регіонів. За підсумками виборів у травні 2006 року став народним депутатом Верховної Ради України V скликання та заступником голови фракції Партії регіонів у парламенті. Брав участь у написанні законопроектів щодо запровадження регіональних мов в Україні, проведення всеукраїнського референдуму та процедури вступу України до міжнародних організацій військово-політичного характеру. Обстоював ідею федералізації України та виступав проти «кольорових революцій», які, на його думку, були штучно спровоковані. Є автором трьох книг: «Сто кроків харківською землею», «Кінь рудий. Записки контрреволюціонера» та «Вибори та вила». Почесний громадянин Харкова (2006) та Харківської області (2007). Батько ректора ХНУ імені В. М. Каразіна Тетяни Каганівської.

У січні 2007 року його було смертельно поранено на полюванні в Ізюмському районі Харківської області. Загибель Кушнарьова набула широкого суспільного резонансу.