Революціонер, один із керівників збройного повстання 1918 р. у Києві проти Центральної Ради. 2 листопада 1920 р. обраний головою Харківської «загальноміської» ради, а через день – головою губвиконкому. Через місяць звільнений від постів у зв'язку зі станом здоров'я. Відомостей про діяльність не збереглося.