Вечір балету. «Кармен-Сюїта» «Шехерезада»

Композитор — Жорж Бізе — Родіон Щедрін

Прем’єра в ХНАТОБ — листопад 1973 року

«Кармен-сюїта» балет на одну дію хореографа Альберто Алонсо. Музичний матеріал на основі опери Жоржа Бізе «Кармен» був перекомпонований і по-новому аранжирований композитором Родіоном Щедріним для оркестру зі струнних та ударних.

Пристрасті розжарюються на арені кориди. Це знаходить своє відображення і в оригінальних декораціях: сценічний простір перетворений на напівкруглу дощату загородку, що означає і місце бою биків, і узагальнено-метафоричну арену життя, на якому розігрується трагедія людського буття.

Харківська вистава — точна копія першої культової постановки цього балету, який побачив світло рампи в 1967 році (ідея належала Майї Плисецькій). Таким чином, «Кармен-сюїта» нерозривно пов'язана з неповторною індивідуальністю великої балерини і, в той же час, набуває нового життя на сцені нашого театру.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

Хозе пристрасно закоханий в Кармен. Сильні почуття змінили грубого, черствого солдата, відкрили йому нові фарби життя. Проте обійми Хозе незабаром стали обтяжувати волелюбну циганку. Засліплений любов'ю, Хозе не хоче зрозуміти Кармен. Можливо, вона була б щаслива з молодим безстрашним Тореро, проте долю головних героїв визначає Фатум. Пристрасті розжарюються на арені кориди.

Шехерезада

Чарівний світ Сходу з його неповторним музичним колоритом, просочений пахощами східних прянощів, загадковими золотими пісками, що йдуть далеко за горизонт і вишуканими спокусливими танцями східних красунь, повними пристрасті. Весь цей чарівний світ злився в єдине ціле в балетній постановці «Шехерезада».

Сюжетом для постановки прислужила одна з арабських казок збірки «Тисяча та одна ніч» – «Про царя Шахріяра та його брата».

Михайло Фокін, один з найзнаменитіших хореографів усіх часів, у 1910 р. поставив балет на 1 дію з музикою симфонічної сюїти Миколи Римського-Корсакова «Шехеразада» для антрепризи Сергія Дягілєва. Прем’єра балету відбулася під час «Російських сезонів» у Парижі у 1910 р. та мала непересічний успіх: новаторська хореографія, екзотичне оформлення балету (художник Лев Бакст), славетні виконавці – харків’янка за походженням Іда Рубінштейн (Зобеїда) та народжений у Києві геній танцю Вацлав Ніжинський (Золотий раб).

Пізніше балетмейстери неодноразово зверталися до цієї симфонічної сюїти, однак хореографічне втілення Фокіна залишилося еталонним, і сьогодні вабить глядачів так само, як століття тому.

В харківському оперному театрі цей балет уперше було втілено на сцені у 1941 р., а на початку шістдесятих років минулого століття він йшов разом з виставами на музику М. Равеля «Болеро» та «Франческою да Ріміні» П. Чайковського.