Право дихати. Українська влада відповідає за масові жертви коронавірусу
Олена Боровець, двадцятирічна мешканка Рівненської області, померла 18 листопада у лікарні внаслідок захворювання на коронавірус. Молода дівчина була на сьомому місяці вагітності. Напередодні своєї смерті вона написала рідним, що їй доводиться ділити апарат штучної вентиляції легень з іншою жінкою у палаті. І хоча лікарі заперечують нестачу медичного кисню, мати небіжчиці виклала переписку з Оленою на фейсбуці.
На жаль, це не поодинокий випадок. Схожі трагедії відбулися останнім часом у різних областях та містах України. Дефіцит балонів з медичним киснем фіксується із самого початку нової хвилі коронавірусної пандемії. А це викликає у суспільстві неабияке здивування, що поступово переростає у гнів. Адже фахівці завчасно попереджували чиновників про осіннє загострення ковіду та закликали готуватися до боротьби із новим штамом «дельта», який стрімко поширюється та набагато частіше викликає у хворих важкі ускладнення.
Медики заздалегідь знали про небезпеку, яка насувається на країну. Вони вимагали від уряду збільшити кількість койкових місць, відкрити нові ковідарії, закупити необхідні лікарські засоби, найняти на роботу нових медичних працівників. Але найважливішим було налагодити виробництво кисню для апаратів ШВЛ, які потрібні для порятунку життя важкохворих. А саме – відкрити при лікарнях спеціальні кисневі станції, як це зараз роблять в усьому світі.
Для вирішення цього завдання мали використати спеціально виділені кошти з національного антикоронавірусного фонду. Проте, як виявилося, українська влада розтратила їх на потреби так званого «великого будівництва». Тобто, на власний самопіар та корупційні оборудки, за рахунок яких збагачується оточення президента.
У Зеленського навіть не спроміглися вчасно перевірити та відремонтувати існуючи заводи із виробництва кисню. І саме у восени деякі з них закрилися на ремонт, внаслідок чого балони довелося терміново закуповувати в Європі.
А тоді повернувся ковід, і проблема нестачі кисню постала на повний зріст – від Одеси до Чернігова, від Ужгорода до Харкова. Тривожні сигнали линули протягом останніх тижнів з усіх усюд. «Основна проблема на сьогоднішній день – це нестача кисню. Практично ми забезпечуємо людей, але не стабільно. Ми зранку не знаємо, скільки кисню нам дадуть на вечір і на завтра», – відверто розповів журналістам керівник Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська Тарас Масляк.
Мешканці Миколаєва намагалися штурмувати місцеву інфекційну лікарню, вимагаючи забезпечити киснем своїх хворих родичів. Про цей випадок повідомила головна лікарка медичного закладу Світлана Федорова. За її словами, у сусідніх клініках балонів вже не було, а місцеві чиновники ігнорують заклики про допомогу і не спроможні знайти вихід з цієї критичної ситуації.
«Країна просто кричить, але її не чують у владних кабінетах. Люди не можуть додзвонитися до сімейних лікарів, швидкі допомоги перевантажені, немає безкоштовних тестів і ліків, а людям із віддалених сіл взагалі немає кому допомогти… Люди в країні залишилися без допомоги, без безкоштовних тестів і ліків, лікарні – без необхідних медичних препаратів і кисню, медики – без заробітної плати, немає достатньої кількості ліжок, а смертність через КОВІД – найвища в Європі», – заявила про це у Верховній Раді Юлія Тимошенко.
Українські високопосадовці ігнорували трагічну ситуацію у лікарнях, де задихаються тисячі українців. Президент Зеленський підтримував за келихом пива футбольну збірну, весело жартував із журналістами та займався боротьбою із політичними конкурентами, не переймаючись щоденними смертями своїх співвітчизників. А отже, «слуга народу» має особисто відповідати за цю трагедію.
Реформатори з Міністерства охорони здоров’я довго робили вигляд, що ситуація знаходиться під контролем, а інформація про хронічний дефіцит кисню є зловмисною російською пропагандою, яку поширюють вороги України. А потім, коли вже не було змоги приховувати справжній масштаб катастрофи, почали списувати усе на витівки диверсантів.
Олександр Кононович